Мій веселий 9 клас !

Наш випускний - це родинне свято "Мить нашого життя у рідній школі"

Пісня (Детство уходит очень жаль…)

Сьогодні, у цій залі, зібралась родина 9 класу на свято. Діти подорослішали, вони  отримують свідоцтво про базову загальну середню освіту .

Все вирує, цвіте і буяє,
Червень вішає квіти в саду.
9 років шкільних проминає,
Я на зустріч із юністю йду.

Юність наша – складна і примхлива:

То сміється, то плаче слізьми.

Все буває – і сонце, і злива.

 Перешкоди здолаємо ми.

А яке ж свято без гостей. На святі присутні найближчі, найрідніші для наших випускників люди, їх батьки. Для них сьогоднішній день – також свято. Але дивлячись на своїх дітей, радіючи за них, вони згадують, напевне, і свій випускний, і свою юність. А від того стають красивішими і, навіть, молодшими. Вітаємо батьків оплесками!

На перехресті семи доріг, семи вітрів
Часів минулих, прожитих років
Є місце, де в усьому незабутнє.
Країна, що народжує майбутнє.

В ній перше слово і вітання,
В ній завжди зустріч і прощання.
Це оберіг дитинства, що нам душу зігріва,
Це – рідна школа.

 В усі часи директора школи називали учителем учителів. Його слово, його думка, його приклад і підтримка дуже важливі для кожного .

Особливо сьогодні він повинен бути директором-учителем, директором-дослідником, директором-господарником, директором-менеджером. Тільки комплексне поєднання всіх моделей дозволяє директорові йти вперед до нових якісних вершин освітнього простору.
Тож , слово надається директорові школи _______________________
                  (виступ директора школи вручення свідоцтв)

                                                

(пісня  ветер за окном…)

А все починалось ось так…

(на сцену виходить двірник - бабулька  з мітлою сідає на стілець, співає)
Жили у бабусі….
  (Мама веде сина за ручку)
 МАМА. Скажіть, будь ласка, тут в школу записують?
ДВІРНИК. Тута, тута.
МАМА. А хто тут старший? Мені потрібно хлопчика в школу записати.
ДВІРНИК. Я сама старша. А ви дитину до школи підготували?
МАМА. Звичайно підготували. Дитина знає три мови, вищу  математику, теорію відносності.
ДВІРНИК. Ну а прогулювати, брехати, огризатися з учителями і плювати жувачками в стелю може?
МАМА. Ой ні. Ми ще це не проходили. Але він здібний!
ДВІРНИК. Значить будемо  вчити.
 (Забігає мама з дочкою)
 МАМА. Ой, де тут можна доньку в школу записати?
ДВІРНИК .Тута, тута. Здібна?
МАМА. Ой, скажу по секрету у мене дуже талановита дівчинка. В 3 роки оперу написала «Памперс моєї мрії». А весь цей рік працювала над манументальними полотнами. Ось (розкриває, показує,  якась мазня написано «мама»)
ДВІРНИК. Ага. Бегемотик з морквиною як живий.
МАМА. Та який це бегемотик. Тут же ясно написано «МАМА». Це я. Взагалі до дитини потрібен індивідуальний підхід. Творчий, але дівчинка пока й сама не знає, що б таке створити?
ДВІРНИК. Значить будемо вчити творити!
(Забігає батько з хлопчиком )
БАТЬКО Швидше, швидше запишіть цього малолітнього злочинця в 1 клас. Пацан ідеально пристосований до навчання. В голові – повний вакуум, абсолютна пустота, можна навіть сказати – справжня целіна, так що сійте розумне, добре, вічне.
(хлопчик наводить автомат на двірника, вона піднімає руки, встає)
ДВІРНИК. Бу-ум. Сіять.
Жили у бабусі….
 Це добре, розумне, вічне сіяла в наших душах наша перша вчителька Кожемяка Валентина Петрівна.
9 років пройшло з того першого шкільного ранку , 9 разів кружляли над школою хуртовини, 9 разів зацвітав білим цвітом шкільний сад.
Дев'ятий клас - це перехрестя. Хтось сміливо зробить крок за поріг школи
і продовжить освіту в технікумі , коледжі або ліцеї.

А хтось повернеться до школи , продовжить навчання в 10 класі.
Та це буде інша історія. І інший клас .

А сьогодні ми зробимо коротку зупинку на перехресті. Подивимося один одному в очі. Згадаємо роки проведені в одному класі.

Шкільний дзвінок! Пам’ятаєте, як він покликав нас на перший урок? Якими несміливими невмійками ми зайшли в шкільні двері? Як навчилися безшумно сідати і вставати з – за парти?
Як одержували свої перші бали? Як часто ми починали нове життя і говорили самі собі: «Все, завтра почну нове життя, стану краще вчитися: правильно виконаю вправу з мови, задачу з математики зроблю сам і читати буду щодня.»
Слово надається Кожемяці Валентині Петрівні

(виступ першої вчительки)

                                                        (   Пісня )

КЛАСНИЙ КЕРІВНИК. Слава Богу! Довела їх  уже до 9 класу. Навіть не віриться, що мої учні такі дорослі.
(підходить учень із запискою)
УЧЕНЬ. Людмило Анатоліївно, моя мама записку передала.
КЛАСНИЙ КЕРІВНИК. Шановна Людмило Анатоліївно! Прошу вас негайно зайти до нас додому для розмови про успішність і поведінку мого сина» .
-Признавайся, що натворив?
УЧЕНЬ. Я, що, нічого.(переходять в інший куток сцени)
КЛАСНИЙ КЕРІВНИК. (винувато). Добрий день, я класний керівник вашого сина, ви мене  викликали?
МАМА(обурено). Що ви собі думаєте? Я 9 років назад віддала вам дитину. Чисту, невинну, білу і пухнасту. А що ви з ним зробили? Це ж чучало якесь!  Додому приходить тільки їсти і спати. А вчора я знайшла в нього в кармані цигарку.
КЛАСНИЙ КЕРІВНИК. (оправдується) Та ні, в школі він хороший. На кожному уроці миє руки і чистить зуби. Ретельно пережовує навчальний  матеріал. Кожного дня хоча б по два уроки гуляє на свіжому повітрі. Уроки три спить.
МАМА. Мало спить, мало гуляє. Он блідий який! Я його від вас заберу. Віддам в 1 клас англійської гімназії з літературно-фізкультурними нахилом. А вам дітей довірять взагалі не можна.

Жінка ця у нашій школі
Має добру силу волі.
Клас її неординарний
Думають, що елітарний.
Артистичні і красиві,
До роботи не ліниві.
В руках добре їх тримає,
Віжки їм не попускає.

Зранку вже на телефоні
І до учнів своїх дзвонить.
Будить, учитись закликає
Завжди клопіт з нами має.

З нею мирненько, ми всі
Живемо в 9 класі!

До слова запрошується класний керівник_________________

(виступ класного керівника)

Сценка класному керівнику

Шановні пані та панове! Я запросив вас, щоб повідомити приємну звістку: сьогодні - випускний!
-Ура!
- Що "ура"? Нам доручено привітати нашого класного керівника з цією знаменною датою!
- З якою ще датою? І чому привітати?
- З випускним, дорогі пани! З днем швидкого позбавлення від нас. Зрозуміло?
- А що, їй з нами було погано?
- Ні, їй з нами було не просто погано, вона з нами явно замучилися! Так що ж робитимемо? Ваші пропозиції.
- Може, розповімо вірші або танцюватимемо що-небудь?
- Ти ще хоровод запропонуй поводити. Ти що, окрім брейк-данса, танцювати-то умієш?
- Ну, тоді не знаю. Давай подаруємо книгу. Книга - кращий подарунок!
- Ага, ти ще згадай, що собака - друг людини, і подаруй цуценя.
- Ну, якщо ти такий грамотний, пропонуй сам!
- Отже, що повинен зробити справжній джентльмен, отримавши завдання привітати красиву жінку?
(Дістають гаманці.)
- Панове!      (Дістають із-за поли піджаків квіти.)
- Ну що ви, серйозніше! Необхідно зібрати усю інформацію про клієнта: звички, захоплення, пристрасті, навіть, вибачте, маленькі слабкості. Завдання зрозуміле?
- Зрозуміло!
- Тоді за справу!
(Музика з кінофільму "Сімнадцять митей весни".)

Голос за кадром. Інформація до роздуму.
Класний керівник 9 класу: характер нордично-педагогічний, емоційний, стійкий до довкілля. Постійно працює над собою і своїм 9 класом ,учнями та батьками, причому перше виходить краще, ніж друге. Відрізняється підвищеною гнучкістю в стосунках з товаришами по роботі, неодноразово помічена в творчому підході до організації дозвілля. Урядових нагород не має, в зв'язках, що порочать, не помічена, має єдине слабке місце - відданість вчительській справі.

(Дівчатка виносять торт )

Дорога наша Людмила Анатоліївна! Ваше життя з нами не завжди було солодким та іноді не здавалося Вам медом. Але ми - то знаємо, що в глибині своєї душі вам не хочеться розлучатися з нами. Тому ми вирішили підсолодити гіркі хвилини життя з вашим 9 класом.

   Знання з року в рік несли вчителі
У школу, в якій другий дім ми знайшли.

Ці вчителі — найкращі в світі люди,
Плекають нас для всіх крутих доріг,
Вчать мислити й фантазувати,
Щоб досягти мети ти міг.

Ми будемо завжди пам'ятати:
— Привітних і толерантних
— Турботливих і терплячих
— Дипломатичних і вимогливих 
— Яскраво-емоційних
— Доброзичливих і ніжних
— Справедливих і лагідних 
— Математично чесних
— Щедромовних
— Вічно молодих і веселих
—Далекоглядних і комунікабельних
— Стильних і солодкозвучних
— Вродливих і добрих
— Проникливих і миловидних
— Серйозних і розумних
— Стриманих і чесних
— Чарівно – усміхнених
— Фізично досконалого    і душевно багатого

 Дозвольте, любі вчителі, слова подяки вам сказати.

Але саме сьогодні ми можемо дозволити собі висловити наше давнє і сокровенне прохання.
 Дорогі вчителі! Любіть нас такими, якими ми є!
 Недовченими і заученими!
 Веселими і засмученими!
 Окриленими і замученими!
 Ледачкуватими і непередбачуваними!
 Непрощеними і пробаченими!
Словом, любіть нас так, як ми вас любимо!
Усі.          Ми вас любимо!
  (пісня Яровий «Випускний")
Сценка
(мама в халаті, бабуся в бусах і парику, дід з газетою, батько, син)
 БАТЬКО. І так, шановні, нашу сімейну раду оголошую відкритою. На черзі денній головне питання, що  робити з нашим нащадком, ось із цим, так сказати, представником  роду людського?
МАМА. Ой, зараз не те, що раніше. Скільки всяких чесних інститутів, академій. Хочеш на брокера  вчись, хочеш – на  дилера, хочеш – на кілера.
БАБУСЯ. Ой тільки ж не на кілера, там же стріляють.
БАТЬКО. А давайте ми його на міліціонера вивчемо
(співає) Наша служба и опасна и трудна.
БАБУСЯ. Ні на міліціонера довго вчитися треба, і потім там же точно стріляють.
МАМА. Давайте ми його ще зіркою  шоу-бізнеса зробимо!
БАБУСЯ. Ой і там стріляють!
ДІД. Та ви б у дитини може б запитали, до чого у нього душа лежить.
СИН. Так я як всі – банкіром хочу стати.
БАБУСЯ. Ой внучок, там же стріляють!
МАМА. Ну то й що. Зараз тільки в школі поки що і не стріляють.
БАБУСЯ. А що? Хай ще до школи походить в 10 та 11 клас.
БАТЬКО. Так і вирішили. Далі здобувати освіту поки що будеш у школі.

Два слова чарівних — лиш мама і тато,
А скільки любові у них і тепла!
Вони для дітей означають багато,
Щоб щастя іскрилось і радість цвіла.

Бо тато і мама — це рідні нам люди,
Рідніших у цілому світі нема.
З батьками дитина захищена буде,
І душу дітей не остудить зима.

Два слова крилатих — і серце радіє!
Й летить наче пташка в ясне майбуття.
Вони нам дали і натхнення, й надію,
Й найбільше у світі — це наше життя!

Немає нічого на світі прекраснішого і сильнішого за батьківську любов. З чим порівняти її? Може, з піснею. Що співають на зорі солов'ї?

Батьки - це перші вихователі і вчителі своєї дитини.

Батьки - це найвірніші і найнадійніші ваші друзі. Дорогі друзі, більше і частіше радьтеся з батьками і ніколи не засмучуйте їх.

Слово надається  ________________________________

(виступ батьків)

Ми до батьків сказати хочемо слово,

Сповнене ніжності й любові,

Бо без батьків, чого ми варті -

Без маминої ласки і тепла,

Без батьківської строгості і жарту,

Без нашого родинного тепла?

Ми любим вас, кохані мами й тата,

І вам бажаємо здоров’я ми багато.

Ми хочемо, щоб завжди ви раділи

І щоб в житті ніколи не хворіли.

Хай щастя і радість вам ллються рікою,

Щоб ви не стрічались ніколи з журбою,

Хай пісня дзвінка виграє на вустах,

Хай смутку ніколи не буде в очах.

(Пісня про батьків)

Для батьків сценка«Два куми»

-    Доброго здоров’ячка, куме

-    І вам того

- А куди це ви куме, з мішком проти ночі вибралися?

-   Оце жінка пішла на випускний, а я мучуся, чим би його до навчального закладу добратися. Поїздом довго, літаком-дорого.

-    Та що ви таке кажете? Хто вас у літак з таким лантухом візьме. Там у вас ще щось і бекає: баран чи що?

-  Ну ви, куме, й тупий. Баран буде в інституті вчитися, а в мішку живий шашлик для екзаменатора.

-     Ну ви такий не культурний. Ось влаштуєте свого та й побачите, де будуть гроші, а де буде розум.

-    Я конечно ізвіняюсь, а де ж ваш оболтус вчиться?

-    А ви ніби й не знаєте? В інституті, де на мільйонера участь.

-   Та й що, получається?

-     Та ніби ж то, получається, бо як прийде, то дивиться на нас із жінкою як на бідних родичів, але гроші тільки й давай, бере як мільйонер.

-    Ох і горе з  цими дітьми та й годі. Я бачу, що ви поспішаєте, то давайте допоможу. (бере дипломат).

- Та ні, куме, беріть мішок, бо в чемодані гроші, я й сам їх візьму.

Ведучий.  От і добігає до кінця наше свято.  Сьогодні якось особливо співали пташки, сонце, спокійне та мирне, не поспішаючи, сідало за обрій, небо було чистим та безмежним.

Вед

Цей пам’ятний літній вечір ніби пророкує вам, тим, хто вступає в доросле життя, ясну та спокійну долю, чистий та безмежний шлях.

Вед

 Бажаємо всім веселого й радісного літа, а з дев’ятикласниками сподіваємося на зустріч у 10 класі нашої рідної школи.

(заключна пісня « Мы, тем кто остался…»)